Бахмацький Бахмацький район

Утворений у: 1923 р.
Площа: 148,7 тис.га.
Населення: 48,9 тис.чол.
Центр: м.Бахмач
 

      Розташований на сході Чернігівщини.
Межує з Коропським, Борзнянським, Ічнянським і Талалаївським районами Чернігівської та Конотопським районом Сумської області.

      Через район пролягають міжнародний автошлях Київ-Москва; Південно-Західна і Південна залізниці. 84 населених пункти.

      Ландшафт рівнинний. В лісах, які займають 9125 га (61% площі району), ростуть різноманітні породи дерев, основними з яких є сосна, дуб, вільха, ясен.

      На території району протікають річки Сейм,  Борзенка, знаходяться верхів'я Остра та Ромен. Загальна довжина річок - 182 км. Площа водяного дзеркала річок, озер, ставків - 1266 га. Корисні копалини: торф, нафта, пісок, глина.
Ґрунти - чорноземи, лучні, торфово-болотні тощо.

   Районний центр - місто Бахмач, крупний залізничний вузол, розташований на відстані 153 км залізницею і 145 км шосейними шляхами від обласного центру. Місто утворилося в результаті злиття двох робітничих селищ, які виникли в 60-70-х рр. ХІХ ст. під час будівництва Києво-Курської і Ліво-Роменської залізниць. Нині залізничні колії розходяться в п'яти напрямках.
   
      Особливе місце серед населених пунктів району посідає Батурин. Він розташований на р.Сейм за 26 км від Бахмача. В 1669-1708 та 1750-1764 рр. за часів гетьманів Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи, К.Розумовського був столицею Лівобережної України. На місці резиденції І.Мазепи, знищеної в 1708 р. російськими військами О.Меншикова, встановлений пам'ятний знак і хрест на честь жителів Батурина,  які загинули в 1708 р.
  
      Площа сільськогосподарських угідь складає 123,9  тис. га. Діють 83 підприємства сільськогосподарського виробництва. Основні культури: зернові, цукрові буряки, картопля, кукурудза, овочі. Розвинене тваринництво.
  Основна галузь - переробна: ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", ВАТ "Бахмачм'ясо-комбінат", "Бахмачхліб", підприємство "Білі Береги".

      Діє машинобудівний  завод "Нафтогазмаш", який випускає обладнання для нафтогазодобувників, а також для сільського господарства.
  
      Розвинена мережа освітніх, культурних, медичних установ. Функціонують 32 загальноосвітні школи, вечірня школа, гімназія, школа мистецтв, професійно-технічне училище (м. Бахмач), СПТУ-14 (с. Тиниця), відділення Чернігівської філії Київської МАУП (м. Бахмач), 2 позашкільні установи, 9 дитячих дошкільних закладів, школа-інтернат для дітей з фізичними і розумовими вадами розвитку (смт Батурин).
  
      Медичну допомогу мешканцям району надають центральна районна лікарня, районні лікарні в Батурині та Дмитрівці, 6 лікарських амбулаторій, 28 фельдшерсько-акушерських пунктів.

      Спортивно-оздоровчі установи: 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, школа вільної боротьби Г.Данька,  стадіон "Колос" (м.Бахмач), фізкультурно-оздоровчий комплекс ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", кінноспортивний комплекс (с. Халимонове).
 
       Видається районна газета "Голос Присеймів'я".
Працюють 20 будинків культури, 15 клубів, 30 масових бібліотек, кінотеатр. Діють 237 колективів художньої самодіяльності; найвідоміші з них - народний хор с.Красилівка,  народний фольклорний ансамбль "Криниці" с.Бахмач, дитячий зразковий ансамбль "Веселі ложкарі" смт. Дмитрівка.
   
      Працюють Бахмацький краєзнавчий музей та Державний історико-архітектурний заповідник "Гетьманська столиця" в смт Батурин.
    На території району зафіксовані літописні міста Бахмач (1147) та Біла Вежа (1096), археологічні пам'ятки - поселення (47), кургани (34 групи та 30 окремих), городища (4), починаючи з епохи бронзи.

      Більшість архітектурних пам'яток, що дійшли до наших днів, знаходяться в Батурині. Це будинок Генерального суду Лівобережної України (ХVII ст.), палац К.Розумовського (1803), збудований архітектором Ч.Камероном, Воскресенська церква (1803), де знайшов спочинок останній український гетьман К.Розумовський (1728-1803).

      Цікавою пам'яткою архітектури і садово-паркового мистецтва ХVIIІ - ХІХ  ст. є садиба Кочубеїв у с. Тиниця.
Приваблює туристів і Миколо-Крупицький монастир (с.Осіч), настоятелями якого в різний час були видатний релігійний і культурний діяч ХVII ст. Д.Ростовський та відомий гравер початку ХVIIІ ст. І.Мігура.
  
      В с. Шевченкове прожив 18  останніх  років свого життя, помер і похований російський художник М.Ге.
  Уродженцями району є основоположник вітчизняної науки про бджільництво П.Прокопович, художник Г.Яременко, народний герой Югославії В.Улізко, письменник В.Москалець..



Карта Чернигова | Zweiwege Reißverschlüsse | Офисная мебель | Твердотопливные котлы | Мебель от FlashNika